Анімація (animation) - похідне від латинського "anima" - душа, отже, анімація означає одушевлення або пожвавлення.
Історична довідка:
Принцип анімації знайшли задовго до винаходу братами Люм'єр кінематографу. Бельгійський фізик Жозеф Плато, австрійський професор-геометр Симон фон Штампфер та інші вчені і винахідники використовували для відтворення на екрані зображень, що рухались внаслідок обертання диска чи стрічки з малюнками, систему дзеркал і джерело світла — ліхтар.
Перші спроби
30 серпня 1877 року вважається днем народження мальованої анімації — був запатентований винахід Еміля Рено.
1898 рік — Джон Стюарт Блектон і Альберт Е. Сміт зняли перший ляльковий фільм «Цирк ліліпутів» («Тhe Humptu Dumptu Circus»). В фільмі використовувались дерев'яні іграшки.
1900 рік — Джон Стюарт Блектон створює фільм «Чарівні малюнки» («The Enchanted Drawnings»), в якому проте ще не було проміжних фаз. В цей період він відкриває секрет анімації, покадрової мультиплікаційної зйомки — зображення за зображенням, що в США отримала назву «One turn, one picture» .
1906 рік — Джон Стюарт Блектон и Альберт Е. Сміт, заснували кінематографічне об'єднання «Вітаграф», зробивши серію анімаційних фільмів «Комічні фази смішних облич» («Нumorous Phases of Funny Faces»).
1908 рік — Еміль Коль показав свій мультиплікаційний фільм «Фантасмагорія» («Fantasmagorie»). Цей фільм став знаковим для розвитку анімації не тільки через те, що був першим європейським анімаційним фільмом, але тому, що саме тут вперше був структурований самодостатній сюжет, а головний герой Фантош був наділений певним характером.
Саме «Фантасмагорію» деякі дослідники вважають першим «по-справжньому анімаційним фільмом».
1911 рік — Вінзор Мак-Кей створив фільм «Маленький Немо» («Little Nemo») на основі газетного коміксу.
1912 рік — першим в світі об'ємним анімаційним фільмом прославився Владислав Олександрович Старевич, створивши фільм «Прекрасна Люканіда, або війна рогачів з вусачами» («Прекрасная Люканида, или война рогачей с усачами»).
1913 рік — В. А. Старевич створює фільм «Бабка і мураха» («Стрекоза и муравей»). Створений на основі байки Крилова, фільм мав величезний успіх і світову популярність.
Анімацією або мультиплікацією, називається штучне відтворення руху в кіно, на телебаченні чи в комп'ютерній графіці шляхом послідовного відображення малюнків або кадрів з частотою, що забезпечує цілісне зорове сприйняття образів (частота від 10 до 30 мальованих кадрів за секунду).
Малюються лише деякі ключові кадри, на яких розміщуються векторні об'єкти. Решта кадрів генерується автоматично і відображує переміщення об'єктів.
Морфінг
Перетворення одного об'єкта на інший у результаті генерування певної кількості проміжних кадрів.
Морфінг широко зустрічається в ігровому і телевізійному кіно, в телевізійній рекламі.
Спрайтова анімація
Програмування змінення форми й руху окремих об'єктів.
Колірна анімація
Змінення лише кольору, а не положення чи форми об'єкту
3D - анімація
Рухомі картинки отримують у результаті візуалізації сцени, яка є набором об'ємних об'єктів, джерел світла, текстур.
Gif - анімація
Створення анімаційних зображень класичним методом. Ролики зберігаються у файлах формату GIF.
Презентаційна анімація
Використання стандартних анімаційних ефектів, вбудованих у середовище розробки комп'ютерних презентацій (елементи ключових кадрів та морфінгу)
Flash-анімація
Створення анімаційних зображень у середовищі програми Adobe Flash (до арсеналу входять: анімація ключових кадрів, морфінг, колірна та спрайтова анімації)
Графічна (мальована) анімація
Класичний вид анімації, де об'єкти малюються вручну (сьогодні часто переносять малюнки на комп'ютер)
Деякі приклади анімації
Лялькова анімація
При створенні використовується сцена-макет і ляльки-актори. Винахідником лялькової анімації є Владислав Старєвіч
Пластилінова анімація
Фільми робляться шляхом покадрової зйомки пластилінових об'єктів зі зміною цих об'єктів у проміжках між кадрами.
Сипка анімація
Комп'ютерна анімація
Комп'ютерна анімація — мистецтво створення рухомих зображень, за допомогою комп'ютерів. Є підрозділом комп'ютерної графіки та анімації. На відміну від більш загального поняття «графіка CGI», що відноситься як до нерухомих, так і до рухомих зображень, комп'ютерна анімація має на увазі тільки рухомі. На сьогодні отримала широке застосування як в області розваг, так і у виробничій, науковій та діловій сферах. Будучи похідною від комп'ютерної графіки, анімація успадковує ті ж способи створення зображень:
Комп'ютерна анімація може зберігатися в універсальних графічних файлах (наприклад, у форматі GIF) у вигляді набору незалежних зображень, або в спеціалізованих файлах відповідних пакетів анімації (3ds Max, Blender, Maya тощо) у вигляді текстур і окремих елементів, або в форматах, призначених для перегляду та застосування в іграх . Також, анімація може зберігатися у форматах, призначених для зберігання відео (MPEG-4).
Застосування
Комп'ютерна анімація (послідовний показ слайд-шоу із заздалегідь підготовлених графічних файлів, а також комп'ютерна імітація руху за допомогою зміни і перемальовування форми об'єктів, або показу послідовних зображень з фазами руху, підготовлених заздалегідь або породжуваних під час анімації) може застосовуватися в комп'ютерних іграх, мультимедійних додатках (наприклад, енциклопедіях), а також для «оживлення» окремих елементів оформлення, наприклад, веб- сторінок і реклами (анімовані банери)
На веб- сторінках анімація може формуватися засобами стилів (CSS) і скриптів (JavaScript) або модулями, створеними за допомогою технології Flash або її аналогів (флеш-анімація). З середини 1980-х років комп'ютерна анімація використовується для створення спецефектів у кінематографі. Першим фільмом, що містить ключові сцени, засновані на зображенні, синтезованому комп'ютером, став «Термінатор 2: Судний день».
Безсумнівною перевагою комп'ютерної 3D-анімації перед класичною мальованою є повна відсутність спотворень пропорцій об'єкта (рис обличчя тощо) при русі, неминучих при ручному промальовуванню.
Майбутнє
Одним відкритим викликом в комп'ютерній анімації є фотореалістична анімація людини. В даний час більшість фільмів, створених з використанням комп'ютерної анімації, показують персонажів-тварин (Пригоди Фліка, У пошуках Немо), антропоморфні машини (Тачки, ВОЛЛ·І, Роботи) або мультяшну людину (Суперсімейка, Нікчемний я, Вперед і вгору). Фільм Остання фантазія: Духи всередині часто наводиться як перший комп'ютерний фільм в якому зроблена спроба максимально реалістично показати людей. Однак через складність будови людського тіла, рухів людини і біомеханіки людини, реалістична симуляція людини залишається, значною мірою, відкритою проблемою. Ще однією проблемою є неприязнь, як психологічна відповідь на перегляд майже ідеальний анімації людини, відома як «зловісна долина».
У кінцевому рахунку, метою є створення програмного забезпечення, де аніматор зможе генерувати епізоди, в яких зображено фотореалістичного персонажа-людину, який піддається фізично правдоподібним рухам, разом з одягом, фотореалістичне волосся, ускладнений природний фон, і, можливо, взаємодію з іншими моделями персонажів-людей. Домігшись цього, глядач буде вже не в змозі довести, що певний епізод комп'ютерний, або створений з використанням реальних акторів перед кінокамерою. Досягнення повного реалізму може мати серйозні наслідки для кіноіндустрії.
Не менш серйозні наслідки таке досягнення може принести судовій системі — стане проблематичним використання відео або фотоматеріалів як доказів, підтвердження алібі і т. д., тому що необхідно буде однозначно доводити реальність знятого матеріалу.
На даний момент використовується тривимірна комп'ютерна анімація, і її можна розділити на два основних напрямки: фотореалістичний і не фотореалістичний рендеринг. Фотореалістична комп'ютерна анімація сама по собі може бути розділена на дві підкатегорії: реальний фотореалізм (де захоплення руху використовується для створення віртуального персонажа—людини) і стилізований фотореалізм. Реальний фотореалізм — це те, чого добилися в Final Fantasy і в майбутньому, швидше за все, здатний дати нам ігрове кіно з аспектами фентезі, як у Темний кристал без використання передового лялькового театру і аніматроніки, а Мураха Антц — приклад стилістичного фотореалізму . Жоден із згаданих методів не досконалий, але прогрес не зупиняється.
-menthol-3D-qutemol.anim.gif)
