Теоретичний матеріал MS Windows

Основні поняття

Файл – це сукупність даних, записаних на зовнішній носій, яка має повне ім’я. Ім’я файлу містить у собі дві частини: власне ім’я і розширення.

Каталог – це спеціальний файл, у якому реєструються інші файли, а також каталоги вкладені в даний каталог.

Файлова система – це частина ОС, що забезпечує збереження файлів і виконання операцій над ними.

Операційна система – це сукупність програм, які призначені для керування ресурсами комп’ютера й обчислювальними процесами, а також для організації взаємодії користувача з комп’ютером.

Програма - файл, що містить набір інструкцій для виконання. В якості виконавця інструкцій програми можуть виступати: − центральний процесор; − інтерпретатор - інша програма, яка забезпечує розпізнавання і виконання інструкцій (в окремих випадках інтерпретатор також називають віртуальною машиною).

Команда - ім'я, яке використовує користувач ОС або інша програма для виконання вказаної програми (може збігатися з іменем файлу програми) або поіменованої дії (вбудованої команди).

Командний інтерпретатор - середовище, яке забезпечує інтерфейс з користувачем і виконання команд.

До складу операційної системи входять:

− Ядро операційної системи, що забезпечує розподіл і управління ресурсами обчислювальної системи;

− базовий набір системного програмного забезпечення, системні бібліотеки та програми обслуговування.

Ядро системи — це набір функцій, структур даних і окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи і забезпечують три типи системних сервісів:

− управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);

− управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);

− управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).

Драйвер - програма, що забезпечує фізичну взаємодію ОС з фізичним пристроєм. Драйвер обробляє переривання пристрою, підтримує чергу запитів і перетворює запити в команди управління пристроєм.

Утиліта – це невелика програма, що виконує конкретну сервісну функцію.

Класифікація ОС:

Відносно свого призначення, операційні системи бувають:

• Можливість виконання кількох програм одночасно: однозадачні (MS-DOS), багатозадачні (Windows);
• Можливість одночасної роботи з ОС кількох користувачів: однокористувацькі (MS-DOS, Windows), багатокористувацькі (Unix, Linux);
• Можливість роботи в локальній мережі. ОС, що забезпечують таку можливість, називають мережними.

Відносно способу встановлення (інсталяції) операційної системи, операційні системи бувають:

− вбудовані (такі, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті обчислювальної машини або пристрою без можливості заміни в процесі експлуатації обладнання);

− невбудовані (такі, що інсталюються на один з пристроїв зберігання інформації обчислювальної машини з можливістю подальшої заміни в процесі експлуатації).

Відносно відповідності стандартам операційні системи бувають:

 стандартні (відповідають одному з загальноприйнятих відкритих стандартів, найчастіше POSIX);

 нестандартні (в тому числі такі, що розробляються відповідно до корпоративних стандартів).

Відносно можливостей розширення операційні системи бувають:

 закриті (не дозволяють розширення функціональності ОС);

 відкриті (будуються за технологіями, що забезпечують можливості розширення функціональності ОС).

Відносно можливостей внесення змін до вихідного коду операційні системи бувають:

 відкриті (англ. open source) - з відкритим програмним кодом;

 власницькі (англ. proprietary) - комерційні з закритим кодом.

Ресурси – це логічні й фізичні компоненти комп’ютера: оперативна пам'ять, місце на диску, периферійні пристрої, процесорний час тощо.

Функції ОС:

ОС повинна здійснювати:

• керування процесами (розподіляє ресурс - процесорний час);
• керування пам'яттю (розподіляє ресурс - адресний простір основної пам'яті);
• керування довготермінової пам'*яті (магнітні диски, флеш - пам'ять ...)
• керування пристроями (розподіляє ресурси) - устаткування введення - висновку;
• керування даними (розподіляє ресурс -  дані чи файли – завантаження користувальницьких програм у памя'ть).

Паралельно виконання декількох задач

• Організація взаємодії задач одна з іншою
• Захист системних ресурсів, даних і програм користувача, виконуємих процесів і самої себе від помилкових і злонаправлених дій користувачів і їх програм.
• Аутентифікацію (перевірка, що користувач той за кого себе видає) і авторизацію(перевірка користувача на право виконувати ту чи іншу операцію)
• Функціонування комп'ютера після включення живлення починається з запуску програми первісного завантаження - Boot Track. Програма Boot Track ініціалізує основні апаратні блоки комп'ютера і регістри процесора (CPU), накопичувач пам'яті, контролери периферійного устаткування. Потім завантажується ядро ОС,  Operating System Kernel.
• Подальше функціонування ОС здійснюється як реакція на події, що відбуваються в комп'ютері.

Інтерфейс користувача

Інтерфейси користувачів можна розділити на два типи: інтерфейс командного рядка та графічний інтерфейс. Характерною рисою інтерфейсу командного рядка є наявність визначених команд, які користувач повинен вводити з клавіатури.

Графічний інтерфейс є більш зручним, всі команди видаються операційній системі шляхом простих маніпуляцій із вікнами, кнопками, меню, списками тощо.

Основними елементами графічного інтерфейсу користувача, реалізованого у операційній системі Windows є:

• меню;
• вікно;
• піктограма.

Меню — це список деяких об'єктів, з яких можна зробити конкретний вибір. Об'єкти меню називають пунктами меню або командами.

Вікнами називаються прямокутні ділянки на екрані, призначені для введення інформації від користувача і виведення інформації, отриманої програмою.

Ярлик — це невеликий файл (розміром до 1 Кбайта), що містить картинку-піктограму і посилання на будь-який об'єкт (програму чи документ, папку, принтер тощо).

Контекстне меню викликається правою кнопкою миші та містить список дій, які користувач може виконати з даним об'єктом.